Остап Єднак: «Нацпарк на місці полювань Януковича створить надпотужні рекреаційні можливості для 5-мільйонного Києва» – lisportal.org

      Коментарі Вимкнено до Остап Єднак: «Нацпарк на місці полювань Януковича створить надпотужні рекреаційні можливості для 5-мільйонного Києва» – lisportal.org

23.02.2018

В суспільстві активно обговорюється перетворення Сухолуччя (місце, де полював диктатор-втікач Янукович та 28 його найближчих друзів) на національний природний парк «Дніпровсько-Тетерівський» (за назвою державного лісомисливського господарства за яким формально була і залишається закріпленою ця територія). Попри вимоги природоохоронної громадськості та суспільства в цілому, процес створення парку гальмується окремими чиновниками, у першу чергу керівництвом Держлісагентства (ДАЛР – Державного агентства лісових ресурсів).

За ініціативою секретаря Комітету екологічної політики ВРУ Остапа Єднака для пришвидшення створення парку була створена міжвідомча робоча група. 15 лютого відбулося її перше засідання, але справа, на жаль, з місця не зрушила.

Ось що заявив за підсумками зібрання народний депутат О. Єднак:

— Просуванням, підтримкою ідеї створення Дніпровсько-Тетерівського НПП на території Сухолуччя з перших днів мого обрання депутатом. Тобто це триває вже понад три з половиною роки. Зокрема, ми провели у Верховній Раді 5 круглих столів з питань. І на кожному розглядали питання створення парку у Сухолуччі .

На початковому етапі все рухалось досить швидко, були зібрані всі необхідні обґрунтування та погодження, за виключенням згоди Держлісагентства, яке в той момент очолювала Христина Юшкевич. Хоча була згода МінАПП, яке є фактично вищим органом по відношенню до Держлісагентства.

Формально керівництво ДАЛР, зокрема, заступник голови Володимир Бондар (інших керівників у відомстві на даний момент просто не залишилося) посилається на те, що на території Сухолуччя відсутні цінні об’єкти рослинного та тваринного світу, які варто було б заповідати. А ще наголошують, що там багато штучних соснових лісів, які є цінними з економічної точки зору.

Але ж для врегулювання даної ситуації ще в момент підготовки проекту обґрунтування з усіма підрозділами лісового відомства було погоджено, що господарська зона парку становитиме 50% території (що мінімізує будь-які економічні втрати від створення НПП). Через наявність такого компромісу проект створення парку було погоджено Обласного управління лісового та мисливського господарства у Київській області та Дніпровсько-Тетерівським лісомисливським господарством.

За підсумками першого засідання Робочої групи я зробив наступні висновки:

І. В Держлісагентства не залишилось жодного реального аргументу проти створення Дніпровсько-Тетерівського НПП.

а) враховуючи розмір господарської зони парку – негативних економічних наслідків через скорочення рубок не буде.

б) посилання на думки окремих наукових установ є абсолютно недоречними, оскільки Національна академія наук України як головна наукова інституція країни, що координує діяльність інших наукових установ вже надала згоду на створення парку.

ІІ. Керівництво Держлісагентства замовчує той факт, що на території Сухолуччя функціонує Товариство мисливців та рибалок (ТМР) «Кедр», яке орендує всю територію. На засіданні прозвучала нарешті сума оренди: 60 000 грн.  на рік. Тобто, якщо КЕДР орендує усю територію (площа Дніпровсько-Тетерівського ЛМГ – 30 тис га), то це складе дві гривні за гектар, а якщо тільки лісову частину (20 тис гектарів), то 3 грн/га. Три гривні за гектар у рекреаційній зоні на березі Київського моря, яка знаходиться за 40-50 хвилин їзди з Києва! Я вже надіслав відповідні звернення, щоб отримати офіційні підтвердження цього факту.

В разі створення НПП полювання на даній території буде заборонено. Але керівництво ДАЛР та особисто Володимир Бондар, мабуть чекають повернення Януковича та зберігають для нього його корупційні надбання для організації «панського» полювання.

Варто зазначити, що Держлісагентство взагалі гальмує створення нових природно-заповідних територій. Так, ним блокується створення НПП «Холодний Яр», який має не лише природоохоронне та рекреаційне, а й історико-культурне, тамтешні ліси — це пам’ятка боротьби за незалежність України у 1920-1930 роках, це серце Холодноярської республіки.

Враховуючи ситуацію та абсолютно деструктивну позицію Держлісагентства, яке відстоює інтереси лише одного елітного ТМР «Кедр», всупереч інтересам громадян України я вимагаю від керівництва Мінприроди Остапа Семерака та профільного заступника Василя Полуйка не погоджувати ліміти на санітарні рубки та відстріл тварин й не затверджувати розрахункові лісосіки для Держлісагентства з метою хоч таким чином зберегти флору і фауну України. Міністерство повинно зайняти жорстку позицію щодо створення НПП та збільшенню заповідних об’єктів на території України. Цього також вимагає й Угода про Асоціацію з ЄС, яка у частині збільшення долі природно-заповідного фонду катастрофічно не виконується.