Ринок кругляку та пиломатеріалів ЄС зростає помірно – lisportal.org.ua

      Коментарі Вимкнено до Ринок кругляку та пиломатеріалів ЄС зростає помірно – lisportal.org.ua

18.04.2018

Попри бурхливий розвиток лісової промисловості у глобальних масштабах, найбільше та найбагатше політичне об’єднання світу – ЄС – демонструє помірковані темпи розвитку галузі. У статті ми спробуємо проаналізувати динаміку ринку лісу-кругляка та пиломатеріалів, що традиційно вважаються продуктами з низькою доданою вартістю, за основними показниками: виробництво, споживання, експорт та імпорт. Також ми з’ясуємо, які країни ЄС стали лідерами та аутсайдерами лісової галузі у 2017 році, а також як попит на дубову підлогу тримає в напрузі увесь ринок пиломатеріалів.

Про ринок кругляку

Зростання лісозаготівлі в країнах Європейського Союзу в 2017 році спостерігається п’ятий рік поспіль. Локомотивами росту з 2015 року є, традиційно, Фінляндія та декілька країн Східної Європи, зокрема, Литва, Польща та Румунія. З основних держав з потужним лісозаготівельним комплексом, лише Австрія та Німеччина значно скоротили свої потужності в 2017 році в порівнянні з 2016 роком. Загальний об’єм заготівлі кругляку в Європі досяг 394 млн кубічних метрів в 2017 році, з яких 302 млн хвойних порід і 92 млн – листяних. Заготівля хвойних порід зросла на 10% за п’ять років (2012-2017), що, в основному, зумовлено ​​високим попитом на пиломатеріали.

У той же час заготівля листяних порід збільшилася лише на 1% з 2012 року. Основною причиною цього став низький попит на кругляк малого діаметру. В деяких країнах, однак, заготівля листяних порід значно збільшилася (в Естонії, Фінляндії та Португалії), проте на загальну статистику це не вплинуло – дався взнаки спад у целюлозно-паперовій промисловості. Найбільше скоротили заготівлю листяних порід Хорватія, Німеччина, Латвія та Швеція.

Загальний обсяг імпорту кругляку в Європу в 2017 році зріс на 2.3% порівняно з 2016 роком та сягнув 55,1 млн метрів кубічних. Імпорт хвойних порід сягнув відмітки у 36,1 млн кубометрів (зростання на 3,5%), а імпорт листяних порід не змінився й залишився на рівні 18,7 млн кубометрів. При чому імпорт листяних порід морем скоротився аж на 20% порівняно з 2013 роком – ринок переорієнтувався на кругляк з Росії.

Значні пертурбації на ринку кругляку відбулися у Центральній Європі. Німецька лісопильна галузь зменшила імпорт кругляку майже на 20% після трирічного періоду, коли імпорт займав майже 30% всього ринку. Австрійські лісопилки, навпаки, збільшили обсяги імпорту на 18% у 2017 році, досягши абсолютного максимуму за всі роки. Це зумовлено розширенням австрійської торгівлі пиломатеріалами з Німеччиною та Словенією.

Фінляндія, загалом, збільшила обсяги імпорту хвойних порід в 2017 році сумарно на 31%: найбільший приріст імпорту склав пиловочник (44%), імпорт кругляку для паперово-целюлозної промисловості збільшився на 23%. Головним торгівельним партнером Фінляндії залишається Російська Федерація з долею у 46% від загального об’єму фінського імпорту деревини. Скориставшись фінансовою нестабільністю та девальвацією рубля у 2014-2015 роках, фінські лісові корпорації домоглися найбільш вигідних умов договорів на імпорт кругляку, забезпечивши собі найнижчу ціну на імпортну сировину у всій Європі.

Обсяги імпорту кругляку листяних порід в ЕС вже декілька років значно перевищує експорт. Більш того, коли обсяги імпорту збільшився на 9,2% в 2017 році (до 7,2 млн кубометрів), експорт твердих порід деревини зменшився на 4,8% (до 11,6 млн кубометрів). Найбільшою зміною у товарообігу на європейському ринку твердих порід стало різке падіння продажу латвійської берези у Швецію. Річ у тім, що з 2014 року Швеція значно наростила внутрішній ринок листяних порід та знизила їх імпорт на 23% порівняно з 2014 роком.

Про ринок тріски

Глобальна торгівля тріскою повільно зростала два роки підряд, досягаючи позначки у 35 млн тон в 2017 році. Традиційно, значна частина торгівлі матеріалом сконцентрована навколо Китаю та Японії. Лише 30% глобальної торгівлі тріскою відбувається за межами Тихоокеанського басейну: у Туреччині, Фінляндії, Швеції та Португалії (у порядку зменшення валових обсягів). Туреччина, яка є основним імпортером європейської тріски (особливо латвійської), ввозить здебільшого вже готовий продукт, ігноруючи напівфабрикати, оскільки промисловість Туреччини орієнтована на швидку переробку тріски на МДФ та ДСП. США, Канада, Україна та Латвія (у порядку зменшення валових обсягів) є основними експортерами тріски до Туреччини. Іншим великим ринком за межами Азії є скандинавський регіон. Швеція, Норвегія та Фінляндія є давніми покупцями прибалтійської тріски (естонської та латвійської) для потреб власної промисловості.

Абсолютна більшість тріски у Європі призначена для фанерних заводів, проте в останні роки відбувся значний стрибок в імпорті товару, пов’язаний з відкриттям у Стокгольмі найбільшої теплової електростанції на біопаливі. Місячний ввіз тріски до Швеції майже вдвічі збільшився за останні два роки: від 70 тис тон на початку 2015 до 150 тис – на початку 2017 р.

Про ринок целюлози

Після двох років зниження попиту на деревне волокно, європейська целюлозно-паперова промисловість значно збільшила його споживання й досягла рівня у 147 млн кубометрів, що є рекордом за останні п’ять років. Найбільше попит збільшився у Фінляндії, Австрії, Норвегії, Польщі та Іспанії (у порядку зменшення валових обсягів). Основною зміною на ринку целюлози в 2017 році стало збільшення попиту на матеріал з хвойних порід на 2% і зменшення також на 2% – з листяних. Це стало результатом збільшення лісозаготівлі хвойних порід, та збільшення пропозиції та зменшення цін на целюлозну тріску. У 2017 році паперово-целюлозна промисловість спожила 34,5 млн кубометрів хвойної тріски проти 32,3 млн кубометрів у 2012 році.

Про ринок пиломатеріалів з хвойних порід

Європейське споживання пиломатеріалів з хвойних порід, незважаючи на негативний прогноз, зросло на 0,5% до 94,4 млн кубометрів. Ця тенденція спостерігається в більшості європейських країн. Одним з найважливіших моментів 2017 року стало збільшення споживання матеріалу у Франції після багатьох років спаду: зростання відбулося на рівні 1,8%, хоча обсяг все ще є приблизно на 1 млн кубометрів менше обсягу 2012 року. Ріст споживання показали ринки Південної Європи: Іспанія (5,5%), Італія (2,2%). Північноєвропейські ринки: Естонія (3,0%), Фінляндія (3,1%) та Норвегія (2,4%). Найбільш помітні події на європейському ринку пиломатеріалів з хвойних порід відбулися в Австрії, де споживання зросло аж на 7,4%. Деякі країни Європи показали обвали ринку: Данія (24%), Словаччина (21%), Швейцарія (2,1%) та Швеція (5,7%).

Що ж стосується рекордсменів споживання пиломатеріалів з хвойних порід у 2017 році, то перше місце за обсягами має Німеччина, споживаючи 18,7 млн кубометрів, що складає 20% від загального обсягу ЄС. Великобританія має другу позицію з 9,6 млн кубометрів (10% загального споживання). Трійку замикає Франція, яка споживає 7,6 млн кубометрів пиломатеріалів з хвойних порід (7% загального показника). Естонія, Австрія, Фінляндія, Норвегія та Латвія (у порядку зменшення валових обсягів) мають найбільший показник споживання пиломатеріалів з хвойних порід на душу населення.

Загальне зростання виробництва пиломатеріалів з хвойних порід в Європі в 2017 році відбулося на 0,6% та досягло 108 млн кубометрів. Воно збільшилося в майже всіх країнах-виробниках. Найбільший приріст виробництва продемонструвала Фінляндія: у 2017 році було вироблено на 0,8 млн кубометрів пиломатеріалів більше, ніж у 2016. Німеччина виробила на 0,7 млн кубометрів більше, а Австрія – на 0,5. Головним фактором зростання став сильний попит на експортних ринках.

Румунія виявилася єдиною країною, де відбулося значне падіння виробництва пиломатеріалів з хвойних порід: порівняно з 2016 роком галузь впала на 10,9% або на 0,5 млн кубометрів у 2017-му. Виробництво в Швеції знизилося на 1%, що, тим не менше, все ж залишається другим показником за спадом. Загалом же, 47% виробництва у 2017 було зосереджено у трьох країнах: Фінляндії, Німеччині та Швеції.

Що стосується цін на європейські пиломатеріали хвойних порід у 2017 році, то вони знизилися на 7% у порівнянні з 2016 роком. На щастя виробників, у першому кварталі 2018-го тренд на зниження стабілізувався й ціни потроху пішли вгору.

Про ринок пиломатеріалів з листяних порід

Європейське споживання пиломатеріалів з листяних порід збільшилося на 2,0% в 2017 році до 13 млн кубометрів. Будівельна галузь та виробництво меблів стали головними факторами росту галузі. Загальний обсяг будівельних робіт у ЄС збільшився на 2,5%, з яких будівництво нового житла дало приріст 8,8%. Очікується, що зростання буде ще більш сильним у 2018 році. Паралельно, темпи оновлення і обслуговування старого житла були повільнішими. Очікується, що вони залишаться на рівні 1,5% на рік у 2018-2019 роках. Європейський меблевий ринок – ще одне ключове джерело попиту на пиломатеріали листяних порід. Виробництво меблів зросло на 1% у 2017 році. Хоча цей показник є позитивним і відповідає збільшенню європейських економік загалом, в абсолютному відношенні виробництво меблів є меншим на 20% від показника 2007 року.

Споживання підлоги з цільної листяної деревини (тобто не включаючи ламінат), за даними Європейської асоціації паркетної промисловості, яка охоплює 17 країн, збільшилося на 1,7% в 2017 році. Попит на паркет збільшився в більшості країн, зокрема в Бельгії, Франції та Швеції. Конкуренція з альтернативними видами підлоги, в особливості ламінатом та штучним деревом, є стабільно високою, що й визначає помірковані темпи зростання галузі. Європейська мода на дубову підлогу не змінюється вже 3 останніх роки. Дуб використовувався у понад 80% виготовленої підлоги з листяних порід. Разом з тим частка тропічних порід продовжує зменшуватися з 2016 року.

Виробництво пиломатеріалів з листяних порід в Європі в 2017 році зросло лише на 0,2% та досягло 13,7 млн кубометрів. Зростання виробництва у Хорватії, Франції та Німеччині було компенсовано спадом в Румунії та Словаччині. Дефіцит пиломатеріалів з листяних порід є дуже актуальною проблемою, особливо у зв’язці з високим попитом на європейський дуб.

Висока популярність дубу у поєднанні з повільним відновленням сектору споживання та відносною слабкістю євро проти долара, спричинили сильний тиск на сектор та значне підвищення цін у 2016-му та першій половині 2017 року. Протиріччя на ринку сильно зросли через конкуренцію між пилорамами, експортерами листяного кругляку, виробниками шпону та бондарями, чий бізнес розквіт на фоні вибуху споживання європейських вин, коньяків та бренді у Китаї. Обмежена пропозиція дубу сприяла зростанню попиту та ціни на ясень, через схожі візуальні властивості з європейським дубом.

Якщо спробувати зробити висновки з аналізу ринків лісу-кругляка та пиломатеріалів, то вони скоріш будуть втішними. Попри дуже помірковані темпи зростання галузі, особливо на фоні бурхливого розвитку ринків третіх країн, розвиток лісопромисловості ЄС корелює з розвитком економіки Союзу загалом, що є ознакою старих стабільних економік, одною з яких, безперечно, є економіка ЄС. Крім того, надважливим фактором є те, що європейські країни давно стали на шлях інтенсивного сталого розвитку лісового господарства з акцентом на екологічність його ведення. Усі лісові землі активно залучені в економічний обіг та обробляються вибірковими рубками.

Ігор Симисенко, журналіст