Скільки заробляють на волинському лісі: ТОП найприбутковіших лісгоспів регіону – hromadske.volyn.ua

      Коментарі Вимкнено до Скільки заробляють на волинському лісі: ТОП найприбутковіших лісгоспів регіону – hromadske.volyn.ua

24.04.2018

Скільки заробляють на волинському лісі: ТОП найприбутковіших лісгоспів регіону

Ілюстративне фото: lutsk.dsp.gov.ua

Майже 3,6 мільярда гривень доходу отримали волинські державні лісогосподарські підприємства за останні шість років роботи. Із них – 180 мільйонів гривень прибутку. Майже чверть суми – прибуток Маневицького лісгоспу, яке демонструє найуспішніші фінансові результати. Однак, серед 25 лісогосподарських підприємств є як прибуткові, так і збиткові.

Центр журналістських розслідувань «Сила правди» проаналізував річні звіти про фінансові результати волинських лісогосподарських підприємств за 2012-2017 роки і склав рейтинг найуспішніших.

Загалом на Волині працює 26 державних лісогосподарських підприємств, включно із Черемським заповідником. Для аналізу взяли 25 підприємств, окрім Черемського заповідника, в якого дещо інший напрямок і завдання роботи.

Серед цих 25 підприємств:

12 звичайних лісових господарств, 4 лісомисливських господарства, 5 спеціалізованих лісогосподарських агропромислових підприємства, 1 мисливське господарство, Шацьке учбово-досвідне лісове господарство, Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр та Маневицька радіологічна лабораторія.

Ми проаналізували річні звіти про фінансові результати підприємств за 2012-2017 роки, які подаються до податкової. Для аналізу взяли два показники:

  1. дохід підприємства після сплати ПДВ;
  2. рівень прибутку чи збитку.

НАЙПРИБУТКОВІШИЙ – МАНЕВИЦЬКИЙ ЛІСГОСП, ЗБИТКОВЕ – ЗВІРІВСЬКЕ МИСЛИВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

За 2012-2017 роки волинські лісогосподарські підприємства отримали майже 3,6 мільярда гривень доходу. Із них прибуток склав 180 мільйонів гривень.

Серед найприбутковіших за останні шість років виявилися три лісгоспи Маневицького району та два лісгоспи із Ківерцівського району (із зазначенням суми прибутку за шість років):

  1. Маневицьке лісове господарство (45,767 мільйона грн.)
  2. Городоцьке лісове господарство (20,922 мільйона грн.)
  3. Цуманське лісове господарство (16,768 мільйона грн.)
  4. Ківерцівське лісове господарство (10,047 мільйона грн.)
  5. Колківське лісове господарство (9,891 мільйона грн.)

Найменші прибутки за шість років у Маневицької радіологічної лабораторії (164 тисяч грн.) та Волинського лісового селекційно-насіннєвого центру (864 тисячі грн.) А Звірівське мисливське господарство і взагалі втрапило у борги – більше мільйона гривень збитку.

Рейтинг волинських лісогосподарських підприємств за рівнем отриманого доходу дещо відрізняється. Так, найбільше коштів за шість років отримали:

    1. Маневицьке лісове господарство (476,5 мільйона грн.)
    2. Цуманське лісове господарство (304,04 мільйона грн.)
    3. Камінь-Каширське лісове господарство (262,3 мільйона грн.)
    4. Володимир-Волинське лісомисливське господарство (229,1 мільйона грн.)
    5. Городоцьке лісове господарство (216,1 мільйона грн.)

 

Найменші доходи отримали знову ж таки Звірівське мисливське господарство (1,94 мільйона грн.) та Маневицька радіологічна лабораторія (2,9 мільйона грн.).

СТРІМКЕ ЗРОСТАННЯ У 2014-2015 РОКАХ

У 2012-2013 році волинські лісгоспи мали стабільні фінансові результати. Усі підприємства показали прибуток. Найменше заробили Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр та мисливське господарство «Звірівське»: по 3-5 тисяч гривень на рік чистого прибутку.

Більшість інших підприємств відзвітувалися до податкової про прибуток від 100 до 700 тисяч гривень. Найвищі прибутки у 2012-2013 роках отримав Городоцький лісгосп: 597 та 741 тисяча гривень. Шість підприємств отримали від 10 до 100 тисяч гривень прибутку.

Загальний прибуток підприємств за 2012 рік склав 4 мільйони 356 тисяч гривень, у 2013-му – 4 мільйони 291 тисяча.

А от найвищий дохід у 2012-2013 роках отримав Маневицький лісгосп (32,8 мільйона та 38 мільйонів відповідно). Найменший дохід у мисливського господарства «Звірівське» та Маневицької радіологічної лабораторії – до півмільйона гривень.

Різкий ріст прибутків волинських лісогосподарських підприємств відбувся після Революції Гідності у 2014-2015 роках. Порівняно із 2013-м роком у 2014-му загальний прибуток 25 підприємств зріс у майже чотири рази! А в 2015-му порівняно з 2014-м ще у більш ніж п’ять разів!

Так, загалом у 2014-му 25 підприємств заробило 16 мільйонів 148 тисяч гривень, у 2015-му – 85 мільйонів 558 тисяч гривень. Найбільші прибутки у 2014-2015 роках отримали Городоцький (1,9 та 10,4 мільйона) та Маневицький лісгоспи (4,376 та 25,314 мільйона).

Загалом у 2015-му році порівняно з 2013-м майже усі підприємства продемонстрували просто шалений ріст прибутку. У Волинського лісового селекційно-насіннєвого центру прибуток у 2015-му склав 299 тисяч гривень проти 5 тисяч гривень у 2013-му (ріст у 60 разів), у Ратнівського лісомисливського господарства – 2 мільйони 243 тисячі проти 40 тисяч гривень (ріст у 56 разів), у Ковельського лісгоспу – 5,3 мільйона проти 96 тисяч гривень  (ріст у 55 разів), у Камінь-Каширського лісгоспу – 6,8 мільйона проти 150 тисяч гривень (ріст у 45 разів), у Маневицького лісгоспу – 25,3 мільйона проти 606 тисяч гривень (ріст у 42 рази).

У доходах також відбувся ріст, однак він не настільки відчутний. Доходи зросли найбільше у Колківського лісгоспу – із 12,75 мільйонів у 2013-му до 38,7 мільйонів гривень у 2015-му (ріст у 3 рази). У 2,8 рази зросли доходи Маневицького лісгоспу (із 38 мільйонів до 108 мільйонів гривень), у 2,75 рази зростання доходу в Поліського лісгоспу (із 10,3 мільйонів до 28,3 мільйонів). Відчутне зростання чистого доходу у 2 рази або більше продемонстрували ще 10 підприємств.

У 2016-2017 роках волинські лісогосподарські підприємства переважно продемонстрували зменшення прибутків, однак зростання доходів.

Найбільше заробили знову ж таки Маневицький лісгосп (10,34 мільйона у 2016-му та 4,6 мільйона у 2017-му) та Цуманський лісгосп (6,245 та 3,376 мільйона), трохи менше Городоцький лісгосп – 4,28 та 2,9 мільйона гривень відповідно.

Зростання прибутків у 2017-му порівняно із 2015 роком показали лише чотири підприємства: Турійський лісгосп, «Рожищеагроліс», «Камінь-Каширськагроліс» та Горохівське лісомисливське господарство. Решта підприємств відзвітувала до податкової про зменшення прибутків.

Загалом у 2016 році 25 волинських лісогосподарських підприємств заробило 46 мільйонів 374 тисячі гривень, у 2017 – 23 мільйони 404 тисячі гривень.

Варто відзначити, що у 2016-2017 роках з’явилося і збиткове підприємство. Це мисливське господарство «Звірівське», яке у звітності показало 137 тисяч гривень збитку у 2016-му та 952 тисячі гривень збитку у 2017 році.

Що ж до доходів, то вони у 2017 році зросли у всіх підприємств.

З чим же пов’язаний такий ріст прибутків лісгоспів у 2014-2015 роках та різке його падіння у 2016-2017 роках? Ймовірно, із тим, що в квітні 2015 року парламент ухвалив заборону на вивезення за кордон необробленої деревини, тобто лісу-кругляка. Мораторій частково вступив у дію з 1 листопада 2015 року на всі види деревних порід окрім сосни. Заборона на експорт кругляка сосни почала діяти з січня 2017 року. Найімовірніше, що до вступу у дію мораторію європейські компанії спробували максимально більше закупити дешевшого кругляка, аніж пізніше купувати дорожчу оброблену деревину.

Принаймні із цим мораторієм пов’язує подальше падіння рівня прибутків підприємств директор Маневицького лісового господарства Володимир Радіон

Ми відправляли до мораторію круглий ліс за кордон. Не переробляли його. Відповідно, якщо круглий ліс відправляти, то менші затрати. Коли ж вступив у дію мораторій, ми зайнялися внутрішньою переробкою. Коли до мораторію ми переробляли 2000 кубічних метрів, то зараз переробляємо 6000 кубів лісу. Затрати є, але і робочі місця є. Через те і прибуток впав, – каже Володимир Радіон.

В ЧОМУ УСПІХ

Директор Маневицького лісового господарства Володимир Радіон каже, що їхній лісгосп особливий своїм консервним цехом, який дозволяє переробляти все, що дає ліс.

Праця над кожним питанням, над кожною гілкою як її правильно продати чи переробити, щоб більший прибуток одержати, – розповідає Володимир Радіон. – Ми переробляємо навіть хвою, яку зазвичай палять на ділянках. Робимо з неї хвойний екстракт. Минулого року мали півмільйона гривень від одного хвойного екстракту. Таким займаємося ми одні в Україні. В червні нам мають присвоїти міжнародний сертифікат якості не деревної продукції на цей хвойний екстракт та консервну продукцію, яку ми перероблюємо. Загалом це 50 видів продукції. Хочемо з кожним роком збільшувати таку переробку, бо не в деревині сила, треба щоб воно все комплексно було.

Володимир Радіон розповідає, що починають сезон переробки із березового соку, потім переробляють усі лісові ягоди, гриби.

Сільськогосподарські продукти трішки садимо в себе, трішки закупляємо, помідори, огірки, це особливо йде. Мабуть рецепт в начальниці консервного цеху хороший, бо весь Київ забирає. Все що є на городі і в лісі ми переробляємо. І все – без нітратів і хімії. Так само малину вирощуємо, плантації лохини висаджуємо.  Щоб люди бачили, що ми не тільки ріжемо ліс.

Однак, зі слів директора, так було не завжди. Свого часу підприємство було в боргах, а саме виробництво – в оренді у приватних фірм. Однак, цю тенденцію вдалося зламати.

Коли я прийшов на підприємство у 2013 році були великі борги, але ми їх покрили, буквально за рік. У 2014 році вже вийшли на чистий прибуток як і має бути. Ще у 2013 році була мала продуктивність праці, бо все виробництво було віддане в оренду. Цехи, гараж – в оренді. У 2014 році я все це позабирав, розірвали всі оренди, лісгосп повернув приміщення, взяли в лісгосп людей. Коли я прийшов працювало 140 людей в штаті, зараз 450.

Після заборони експорту лісу-кругляка підприємство почало робити акцент на переробку.

Кругляк переробляємо на пиломатеріали різних товщин і різних довжин, єврозаготовки для піддонів. Меблів ми не випускаємо, це дуже глибока переробка, але в майбутньому плани у нас є. Сушки ми вже зробили, ще треба обладнання і ми зможемо вже це робити.

А от директор Ковельського лісового господарства Володимир Данилюк, яке також у десятці найприбутковіших серед волинських лісгоспів, каже, що достатньо рахувати і жити «по кишені».

Формувати витрати і старатися на них заробити, але про економію не потрібно забувати ні на день, – дає свій рецепт лісник. – Зрізав дерево: оглянь його, обійди його, а тоді починай міряти і різати. Тут потрібний фаховий підхід, професійний досвід працівників. І так економно розкроїти і так вдало продати, щоб максимально отримати прибуток. Виростити одна справа, зрізати – друга, вдало покроїти – третя, відібрати високосортні асортименти – четверта, знайти гарного покупця і по високій ціні продати – п’яте.

Володимир Данилюк каже, що крім того, що заробляти, треба і грамотно економити. Однак, є речі на яких економити не можна і навіть небезпечно.

Ми ніколи не економили на вирощуванні лісу (лісовідновлення, лісорозведення), там економія повертається збитками і втратами. Будь-яка нерозумна економія повертається втратами. Ми не економили на охороні лісів від пожеж. Є речі де не треба економити, але кожна вкладена гривня, має працювати максимально і максимально давати віддачу. Кожна вкладена гривня має повернутися, якщо не через рік, то через 10, через 50 років.

Директор Ковельського лісгоспу додає, що сьогодні основний дохід підприємство отримує від реалізації лісопродукції. Однак, на його погляд, торгувати одним кругляком сьогодні не розумно.

Той, хто має кругляк, старається його хоча б розпиляти, якщо є сушка – розпилене ще й просушити. Так маєш додаткову вартість і додаткову рентабельність та прибуток. Але і ціна виробу росте звісно, – розповідає Володимир Данилюк. – Ми переробляємо в основному третій сорт, низькосортну деревину, яка дешева на ринку, а продукція переробки, що з третього сорту, що з другого, має ту саму ціну. Це палетні заготовки. Вони йдуть на експорт в основному в Німеччину, Італію. І там ціна одна й та ж, що із другого сорту вирізана, що із третього. Від усього доходу підприємства 50-60% становить експорт.

Володимир Данилюк звертає увагу, що лісорозведення ніколи не було прибутковим, але це те, що дасть прибуток через 60-80 років.

Ми сьогодні отримуємо прибутки від заготівлі стиглої деревини лісів, які закладалися 60-80 років тому. Зрозуміло, що гроші витрачені на лісорозведення, захист лісів від пожеж, самовільних рубок, сьогодні не приносять прибутки. Ти вкладаєш в майбутній урожай. Тому тут кошти повернуться через років 80. Ти ліс вигодовуєш, ростиш весь цей час.

Куди ж сьогодні йдуть ті мільйони прибутку волинських лісогосподарських підприємств? Щороку до кінця першого півріччя державні підприємства і підприємства із часткою держави не менше 50% мають перерахувати до бюджету дивіденди із свого чистого прибутку, заробленого у попередньому році.

Відсоток дивідендів з року в рік регулюється. У 2018 році він становить 75% прибутку, у 2017 він становив 50%, у 2016 – також 75%. Тобто, волинські лісогосподарські підприємства цьогоріч мають перерахувати до бюджету близько 17,5 мільйонів гривень. Решта близько 6 мільйонів залишаються на потреби самих підприємств.

Сьогодні державні підприємства держава настільки обклала податком на прибуток, що він не стимулює виробництво, – вважає директор Ковельського лісгоспу Володимир Данилюк. – Кошти підприємства спрямовуються в першу чергу на зарплату, в другу – щоб розрахуватися з державою і сплатити податки, в третю – треба заробити на розвиток, на охорону праці. В попередні роки ми багато тракторів купили, оновили парк, це ж і продуктивність праці, якість, умови роботи покращилися. Є куди витрачати гроші, аби тільки встигали їх заробляти.

Юрій ГОРБАЧ

Матеріал виготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проекту підтриманого National Endowment for Democracy