Ліс – на експорт: куди і скільки деревини експортують волинські лісгоспи – lisportal.org.ua

      Коментарі Вимкнено до Ліс – на експорт: куди і скільки деревини експортують волинські лісгоспи – lisportal.org.ua

02.05.2018

Упродовж двох минулих років волинські лісогосподарські підприємства експортували понад 225 тисяч кубічних метрів деревини на майже 308 мільйонів гривень. Це приблизно 4,5 тисячі вагонів лісу.

Найбільшими експортерами виявились прикордонні лісгоспи – Любомльський та Володимир-Волинський. Покупцями волинської деревини є понад 20 фірм із країн Європи, Йорданії. За інформацією обласного управління лісового та мисливського господарства кожного місяця Волинь експортує в середньому 10 тисяч кубічних метрів деревини.

Центр журналістських розслідувань «Сила правди» проаналізував які об’єми волинської деревини та куди експортували за останніх два роки.

ВОЛИНСЬКИЙ ЛІС – НА ДРОВА ДЛЯ ЄВРОПИ

На запити лісгоспи повідомляють, що експортують дров’яну деревину, лісоматеріали круглі соснової породи, пиломатеріали та паливну деревину, яка не підпадає під дію мораторію (закон про заборону експорту необробленої деревини ухвалений у 2015 році) і яка має відповідні експертні висновки.

За інформацією, наданою лісгоспами, контракти на експорт  деревини укладались із фірмами таких країн як Німеччина, Великобританія, Литва, Австрія, Польща, Нідерланди, Йорданія, Кіпр. На цьому ринку працюють:

  • британські фірми: «Osuna Holding LLP» «GLD Trade Holding», «Mirena Corporation LP», Jiris Businеss LLP, «Integra Global Trade», «Biofuel Trading LLP», «Kimberley Trade LLP»;
  • нідерландська фірма «Nedpal B.V.»;
  • литовські фірми: «UAB «Voltensa», «Forlit»;
  • австрійські фірми: «Pisec GMBH», «Pisec Cesellschaft N.B.H.»;
  • польські фірми: «Grafka S.C» «S.Z.O.O. Newpinex», «RMK Inter», «Tartak», «C.M.C.»;
  • кіпрська фірма «Avraam Mavixyl Wood LTD»;
  • німецька фірма «Ligo Gmbh»;
  • йорданська фірма «Kubra»;
  • естонські фірми: «Baltik Professional traping OU», «Comerzial».

Загалом у 2016 році волинські лісогосподарські підприємства експортували 130 тисяч кубічних метрів деревини на суму майже 182 мільйони гривень. У 2017 році – 95,5 тисяч кубічних метрів і отримали від цього 127 мільйонів гривень.

Скільки кубічних метрів деревини експортували за кордон волинські лісогосподарські підприємства у 2016-2017 роках

Скільки коштів отримали волинські лісогосподарські підприємства у 2016-2017 роках за експортовану деревину

Найуспішнішими експортерами двох минулих років стали кілька лісогосподарських  підприємств, які отримали чималі доходи від експорту. Це Любомльське – понад 62 мільйони гривень, Володимир-Волинське – понад 48мільйонів, Ковельське – 38 мільйонів, Маневицьке – 34,5 мільйона та Любешівське – 29 мільйонів гривень. Зовсім не експортували деревини п’ять лісогосподарських підприємств: Горохівське, Локачіагроліс, Камінь-Каширськагроліс, Ратнеагроліс та Шацьке учбово-дослідне господарство.

Скільки деревини експортували лісгоспи впродовж останніх двох років і скільки отримали за це коштів – дивіться у таблиці:

Лісогосподарське підприємство 2016 рік 2017 рік Всього екпортовано підприємством куб. м. Всього отримано коштів підприємством (грн)
Експорт куб. м. Отримано коштів (грн) Експорт куб. м Отримано коштів (грн)
Володимир-Волинське лісомисливське господарство 16 142,70 23 570 200,00 16 435,20 25 067 100,00 32 577,90 48 637 300,00
Горохівське лісомисливське господарство
Городоцьке лісове господарство 7 498,82 5 251 410,00 3 868,47 2 493 125,00 11 367,29 7 744 535,00
Камінь-Каширське лісове господарство 14 947,00 14 681 600,00 11 404,00 7 993 671,00 26 351,00 22 675 271,00
Ківерцівське лісове господарство 109,53 464 573,53 35,58 158 954,18 145,11 623 527,71
Ковельське лісове господарство 10 858,00 20 079 725,27 8 049,14 18 030 768,52 18 907,14 38 110 493,79
Колківське лісове господарство 5 850,62 6 687 477,91 5 656,76 4 137 810,30 11 507,38 10 825 288,21
Любешівське лісомисливське господарство 4 735,69 12 542 334,00 5 584,17 16 524 091,00 10 319,86 29 066 425,00
Любомльське лісове господарство 22 128,00 38 871 543,67 15 741,00 23 356 276,27 37 869,00 62 227 819,94
Маневицьке лісове господарство 22 035,77 31 059 180,00 4 501,74 3 412 226,40 26 537,52 34 471 406,40
Ратнівське лісомисливське господарство 3 445,58 2 270 550,02 3 445,58 2 270 550,02
Старовижівське лісове господарство 8 481,90 8 535 169,66 6 335,37 4 575 291,90 14 817,27 13 110 461,56
Турійське лісове господарство 6 367,00 5 516 900,00 5 122,00 3 432 000,00 11 489,00 8 948 900,00
Цуманське лісове господарство 1 640,52 1 026 793,55 8 268,32 5 690 928,64 9 908,84 6 717 722,19
Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство “Локачіагроліс”
Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство “Любешівагроліс” 4 228,13 10 043 732,10 4 494,04 12 043 750,26 8 722,18 22 087 482,36
Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство “Рожищеагроліс” 1 534,42 1 217 971,35 1 534,42 1 217 971,35
Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство “Камінь-Каширськагроліс”
Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство “Ратнеагроліс”
Шацьке учбово-досвідне лісове господарство
Всього: 130 003,67 181 819 161,06 95 495,80 126 915 993,47 225 499,48 308 735 154,53

Деякі лісгоспи надали інформацію про отримані кошти у євро, тому ми перевели їх у гривні за середнім курсом НБУ України:

2016 рік: 1 євро = 28,29 грн.

2017 рік: 1 євро = 30,00 грн.

Для зручності підрахунку надані суми були округлені, а також переведені у гривні.

«НЕМАЄ ДЕРЖАВНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ – ЗАРОБЛЯЄМО САМІ»

Чому деревину продають за кордон і як витрачають кошти від продажу, ми запитали у лісгоспів та в обласному управлінні лісового та мисливського господарства.

У Колківському лісгоспі кажуть, що кошти від продажу деревини використовують на утримання господарства. Адже, мовляв, треба оплачувати всі роботи, пов’язані із веденням лісового господарства.

– У нас немає державного забезпечення, – пояснює директор лісгоспу Олександр Чернишен. – Ми самі заробляємо кошти, платимо зарплати, податки. В нас великий колектив – 190 людей, які працюють, тому треба зарплата, податки, нарахування на зарплату, всі виплати згідно законодавства. Ми ж не можемо як хочемо ці гроші використовувати.

На аналогічні потреби використовують кошти від експорту і в Ковельському лісовому господарстві.

– Кошти від експорту лісопродукції чи кошти від реалізації лісопродукції на власний ринок ідуть на один рахунок лісгоспу і використовуються на різні цілі – зарплата, податки, основні засоби для розвитку, благоустрій, ремонти, паливно-мастильні матеріали, – пояснюєдиректор лісгоспу Володимир Данилюк. – Якогось особливого призначення кошти, які надходять від експорту, не мають. Вони ідуть в загальний кошик і використовуються на виробництво.

Начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Кватирко каже, що в середньому Волинь експортує близько 10 тисяч кубометрів дров’яної деревини у місяць, тобто близько 200 вагонів (один залізничний вагон вміщує в середньому 50 кубічних метрів деревини, – авт.).

– На сьогоднішній день позиція управління та лісопереробних підприємств – в першу чергу забезпечити власного переробника, – пояснює начальник управління. – І коли є надлишок деревини, ми його реалізовуємо на експорт. В місяць в області експортуємо дров’яної деревини близько 10 тис кубометрів. Це з усіх підприємств. І продаємо на внутрішній ринок близько 30 тисяч кубометрів. Лісгоспи постачають в середньому відсотків 70 – на внутрішній ринок, і відсотків 30 – на експорт. Хоча більше експортують ті, хто має залізничний шлях. Бо автотранспортом експортувати невигідно.

– Керівники лісгоспів кажуть, що експорт їм потрібний для того, щоб виживати, платити податки.

– Є економічна складова. І експорт дров’яної деревини наразі більш цікавий для підприємств у плані економіки. Цінова політика цікавіша експортної деревини. Тобто якщо кубічний метр деревини (дров’яної) в середньому коштує на наших заводах біля 400 гривень, то експортна ціна сьогодні – 27-28 євро.

– А це не загрозлива ситуація? Тієї деревини з часом може не вистачити для волинян?

– Ні. Сьогодні є велика проблема із всиханнями і в середньому в рік почали рубати на тисяч двісті кубів більше у зв’язку із всиханнями.

ДЕРЖЛІСАГЕНТСТВО «НЕ БАЧИТЬ» ПРОБЛЕМ – ЕКСПЕРТ

В той час коли лісгоспи продають деревину, щоб, нібито, давати раду своєму господарству, експерти б’ють на сполох. Адже у цій сфері є багато проблем, на які закриває очі Держлісагентство.

Ці проблеми висвітлює експерт Світового Банку Михайло Попков в аналітичній статті.  Наведемо кілька прикладів зі статті:

  • Держлісагентство щорічно звітує про перевиконання планів відновлення лісів та лісорозведення, але замовчує той факт що, перш ніж відновити ліс – його треба зрубати. «Держлісагентство все більше відновлює, тому що більше рубає» – вважає експерт.
  • Після вступу в дію мораторію на заборону експорту лісу-кругляка єдиним дозволеним видом деревної сировини стала паливна деревина. А серед кінцевих отримувачів українських дров фігурують відомі плитні, целюлозні та лісопильні компанії. Відтак є підстави вважати, що експортована «паливна деревина» використовується не для спалювання, а для вироблення продукції.
  • Експортування деревини містить корупційні ризики:

– продаж через посередників (іноземні фірми, які купляють волинську деревину, є у списку фірм-посередників, які наводить експерт);

– продаж лісопродукції за завідомо викривленими показниками розмірів та якості, за заниженими цінами;

– домовленості із покупцями, пов’язані з торгівлею через посередників і оплатою на 2 рахунки – за продукцію і за фіктивні маркетингові послуги;

– лобіювання інтересів визначених покупців деревини через допомогу в отриманні дозвільних документів та ін..

За словами експерта Світового Банку, останнім часом спостерігаються ознаки недобросовісної торгівлі пиломатеріалами та дровами і на внутрішньому ринку. А також спостерігається «присутність» схем, пов’язаних з тіньовим «приватно-державним» партнерством при заготівлі та розпилюванні деревини.

Та навіть попри такі відомі факти, які наводить фахівець, структури Держлісагентства, які відповідають за торгівлю та економічний контроль, не «бачать» корупційних ризиків.

Валентина Куць